16.03.2022 р.   Група № 18 Матеріалознавство  

Урок № 3-4

Тема програми: Класифікація й вимоги до будівельних матеріалів і виробів

Тема уроку:  Хімічні властивості будівельних матеріалів

Хімічні властивості матеріалів характеризують їхню здатність до різноманітних хімічних, електрохімічних і біохімічних взаємодій з компонентами навколишнього середовища і контактуючими з ними речовинами як на стадії їхнього виготовлення, так і в процесі експлуатації. Важливими хімічними властивостями вважають: хімічну активність, хімічну стійкість, корозійну стійкість, атмосферостійкість, розчинність, твердіння, липкість, цементуючу здатність.

Корозійна стійкість – здатність матеріалу не руйнуватися в агресивних середовищах (кислі і лужні розчини, морська і проточна вода), з якими він стикається у процесі експлуатації. Карбонатні матеріали не стійкі до дії кислого середовища. Високою стійкістю до агресивних середовищ відрізняються щільні керамічні матеріали.

Атмосферостійкість - це здатність матеріалу не руйнуватися під впливом кліматичних умов (температури повітря, опадів, сонячної радіації, різних газів, мікроорганізмів), не змінюючи при цьому свого складу і властивостей. До атмосферостійкості відносять здатність деревини опиратися гноїнню.

Розчинність – здатність утворювати розчини при взаємодії з водою. Наприклад, бувають гіпсові, вапнякові, цементні розчини.

Твердіння – здатність матеріалу переходити з пластичного стану у твердий. Наприклад, цемент при замішуванні з водою перетворюється з часом у цементне каміння. В залежності від умов твердіння і складу вихідних матеріалів може утворюватися каміння різної міцності.

Липкість (адгезія) – здатність одного матеріалу липнути до поверхні іншого, що забезпечує їх зчеплення. Наприклад, зчеплення цементного каміння з зернами щебеню, гравію, піску та металевою арматурою обумовлює міцність бетону та залізобетону. Чим більше адгезія, тим більше міцність конструкції у цілому.

Цементуюча здатність – здатність кам‘яного матеріалу у розрихленому і зволоженому стані твердіти і утворювати при висиханні деяку зв‘язність.

Тема уроку:  Механічні властивості будівельних матеріалів

Міцність — це здатність матеріалу чинити опір руйнуванню від внутрішніх напружень, що виникають під дією різних зовнішніх на­вантажень. У процесі експлуатації будівель і споруд будівельні ма­теріали найчастіше зазнають напружень стиску, вигину, розтягу, зрі­зу та удару.

+Будівельні матеріали по-різному сприймають різні навантаження. Це залежить від хімічного та мінералогічного складів матеріалу, струк­тури й будови. Так, природні й кам'яні матеріали, цегла, бетон тощо добре працюють на стиск, але погано на розтяг і вигин. При розтягу вони витримують навантаження в 10—15 разів менше, ніж при стиску. Тому такі матеріали застосовують переважно в конструкціях, які пра­цюють здебільшого на стиск (колони, стіни). Матеріали з волокнисти­ми наповнювачами мають підвищену міцність при вигині, показник якої порівняно з міцністю при стиску нижчий усього лише в 1,5—3 ра­зи (наприклад, азбестоцементні покрівельні вироби).

Ряд будівельних матеріалів, наприклад, деревина, сталь, деякі по­лімери (склопластики), добре працюють на стиск і вигин, а тому застосовуються в таких несучих конструкціях, як балки, ферми, труби.

Міцність будівельних матеріалів характеризується границею міцності при стиску, вигині тощо. Вона чисельно дорівнює на­пруженню в матеріалі, яке відповідає навантаженню, що призвело до руйнування зразка. Границя міцності для різних видів навантажень вимірюється в мегапаскалях (МПа).

Твердість — це здатність матеріалу чинити опір місцевим дефор­маціям, які виникають тоді, коли в нього проникають інші, твердіші тіла. Твердість матеріалів не завжди відповідає їхній міцності, тобто» при різній міцності твердість їх може бути однаковою.

Переглянути матеріал за посиланням:

https://vseosvita.ua/library/prezentacia-na-temu-osnovni-vlastivosti-budivelnih-materialiv-118894.html

ДЗ: виписати основні властивості будівельних матеріалів