К основному контенту

 

11.02.2025 р.    Група № 18 Технологія штукатурних робіт

Урок № 164

Тема програми: Встановлення та ремонт плит блоків вентиляційних коробів

Тема уроку: Призначення та види підйомно-транспортних механізмів, що використовуються



Прочитати конспект

Підйомно-транспортне обладнання призначається для:

- механізації праці при виконанні таких операцій: розвантаження і навантаження транспортних засобів;

- переміщення і підйом вантажів на різні рівні будівлі; 

- укладання їх штабелями, на стелажі і в підсобні приміщення; 

- внутрішньо-складське і внутрішньо-магазинне переміщення вантажів до місця їх дальшої обробки.

Підйомно-транспортне обладнання поділяють за такими основними ознаками: функціональним призначенням;

 ступенем механізації праці; періодичністю дії;

 родом перероблюваного вантажу;

 типом приводу.

За функціональним призначенням обладнання поділяють на три групи: вантажопідйомні машини (електричні талі, вантажні ліфти, вантажопідйомні крани);

 транспортувальні машини (конвеєри, транспортери); 

вантажно-розвантажувальні (електричні навантажувачі, штабелери, електричні візки) й штабелювальні машини (електроштабелери, крани-штабелери).

За ступенем механізації праці вирізняють 

засоби механізації, комплексної механізації й автоматизації (вантажопідйомні крани, конвеєри, електронавантажувачі, автоматизовані крани-штабелери);

 засоби малої механізації (ручні вантажні візки, домкрати).

За періодичністю дії підйомно-транспортне обладнання поділяють на два види: машини безперервної дії (конвеєри, елеватори); 

машини циклічної (періодичної) дії (електричні навантажувачі, штабелери, вантажопідйомні крани, ліфти).

За родом перероблюваного вантажу виділяють:

обладнання для перевантаження тарно-штучних вантажів у ящиках, бочках, мішках (вантажопідйомні крани, електронавантажувачі, автонавантажувачі);

 обладнання для перекачування й транспортування трубопроводами наливних вантажів.

За типом приводу обладнання поділяють на механізми ручної дії (ручні вантажні візки); машини з механічним приводом (електронавантажувачі), гравітаційні пристрої (роликові транспортери).

Підйомно-транспортне обладнання має бути безпечним в експлуатації; гарантувати високу продуктивність і мати високий коефіцієнт корисної дії; бути зручним у роботі й легким в керуванні; мати необхідну конструктивну міцність і довговічність; бути економічним у виготовленні та користуванні.

ДЗ: прочитати конспект, виписати призначення підйомно-транспортного обладнання

Урок № 165

Тема програми: Збирання та відливання плит блоків вентиляційних коробів

Тема уроку: Класифікація та технічні характеристики підйомно-транспортних механізмів


Види вантажопідйомних машин

Вантажопідйомні машини призначаються для механізації піднімання й опускання вантажів. За допомогою окремих машин можна також переміщувати вантажі в певних межах у горизонтальній площині. Вони використовуються для виконання вантажно-розвантажувальних робіт

Основними параметрами, що характеризують вантажопідйомні машини, є: вантажопідйомність, швидкість піднімання й пересування, висота підйому, габарити, тип приводу, маса. До вантажопідйомних машин належать талі, тельфери, лебідки, підйомники, вантажні ліфти, крани.

Талі і тельфери — це підвісні вантажопідйомні механізми періодичної дії. Ручний таль — це компактний механізм з вантажо-упорним гальмом. Механізм таля змонтований в обоймі, підвішуваній на гаку. Елементом, що піднімає вантаж, служить ланцюг, який переміщується за допомогою вантажної зірочки. Зірочка через передатний механізм зв'язана з тяговим колесом, що обертається вручну.

Електроталь (рис. 1)— це вантажопідйомна машина, яка складається з лебідки й барабана, змонтованих в одному корпусі, а також вантажозахватного пристрою. Кінцевий вимикач призначається для вимикання електродвигуна лебідки при досягненні вантажозахватним пристроєм крайнього верхнього положенняЕлектричний таль

Рис. 1. Електричний таль; а — зовнішній вигляд; б — схема: 1 — магнітний пускач; 2 — електродвигун для пересування; 3 — рейка; 4 – ходовий візок; 5 — електродвигун для підіймання; 6 — корпус вантажного механізму; 7 — канат; 8 — підвіска; 9 — кнопки керування

Тельфером називається електроталь, об'єднаний з монорейковим візком, який пересувається під стелею будівлі по монорейці. Керування тельферами здійснюється за допомогою магнітних пускачів, що приводяться в дію кнопковою станцією, підвішеною на гнучкому кабелі на висоті 1,2 м від підлоги. Найпоширеніші тельфери вантажопідйомністю 0,25—5 т і висотою піднімання до 6 м. Швидкість піднімання вантажу становить 8—10 м/хв., швидкість пересування — 20 м/хв.

Підйомник — це пристрій для піднімання вантажу або людей у спеціальних вантажонесучих пристроях, які переміщуються по жорстких напрямних. Похилі підйомники призначаються для транспортування вантажів, упакованих в ящики чи мішки між двома поверхами. Похилий підйомник ПН-200 (рис, 2) встановлюється всередині будівель і має найбільшу висоту підйому платформи 3,3 м, швидкість руху 0,35 М/с. Підйомник складається з верхньої і нижньої огорожі, ферми, платформи і приводу.

Похилий підйомник ПН-200

Рис. 2. Похилий підйомник ПН-200: 1 _ нижня огорожа; 2 — ферма; 3 — платформа; 4 — верхня огорожа; 5 — блок; б — розкоси; 7 — привод

Огорожі встановлюються на поверхах для додержання правил техніки безпеки. Ферма кріпиться до підлоги і стіни. У верхній частині ферми встановлюється блок, через який проходить канат, а в нижній — барабан. Канат одним кінцем прикріплюється до барабана приводу, а другим — до вантажної платформи. Зупинення платформи на рівні поверху відбувається автоматично за допомогою кінцевого вимикача, встановленого на фермі.

Для безпечної роботи підйомника на його дверях розміщено механічний та електричний блоківники. Оснащений він також уловлювачами, блокувальними і сигнальними пристроями.

Підйомник з вертикальним рухом кабіни по встановлених в закритій шахті напрямних називається ліфтом. Ліфти різної вантажопідйомності широко застосовуються на складах, у холодильниках і в магазинах.

Вони працюють у повторно-короткостроковому режимі і призначаються для піднімання і спускання вантажів з одного рівня на інший. Ліфт складається з шахти, кабіни, лебідки, противаги, обмежувача швидкості, електрообладнання і електроапаратури.

Ліфти, що використовуються в торгівлі, поділяються на ліфти загального призначення, вантажні вижимні, вантажні тротуарні, вантажні малі магазинні. У вижимних ліфтів кабіна приводиться в рух силою, яка діє знизу, у тротуарних — кабіна на верхній зупинці виходить крізь люк шахти на рівень підлоги або вище на 1 м для безпосереднього навантаження товарів у автотранспорт.

Ліфти комплектують місцевим або дистанційним керуванням, вантажопідйомність ліфтів становить від 100 кг до 5 т, швидкість руху кабіни — 0,2—0,5 м/с, висота підіймання кабіни — 5,2—45 м.

Кранами називають вантажопідйомні машини періодичної дії, за допомогою яких піднімають вертикально і переміщують горизонтально штучні, затарені й сипкі вантажі, утримувані вантажо-затискним органом.

Залежно від конструкції вирізняють крани вантажопідйомні мостові, козлові, крани-штабелери, автомобільні крани тощо. У підприємствах оптової торгівлі, а також на товарних дворах при станціях залізниць використовують вантажопідйомні мостові і козлові крани, крани-штабелери, автомобільні крани. Мостові крани дістали таку назву від основного несучого органу (металевої конструкції прогонної будови), так званого мосту, перекинутого через складські приміщення від однієї стіни до іншої.

На мосту крана встановлено кілька механізмів: піднімання вантажу; пересування крана; пересування вантажного візка (вантажного затискача). Міст пересувається по підкрановому шляху на сталевих колесах, які приводяться в дію електродвигуном. Вантажний візок крана піднімає і пересуває вантаж упоперек складу, а міст пересувається вздовж складу.

Краном керують з підвішеної до мосту кабіни або за допомогою кнопкової станції, розміщеної всередині складу на підлозі. Мостові крани застосовують переважно в закритих складських приміщеннях і під навісами. Порівняно з іншими вантажопідйомними машинами такі крани дають змогу повніше використовувати складські площі, переміщувати вантажі по всій площі складу, укладати їх високими штабелями.

Козлові крани (рис. 3) використовуються для механізації вантажно-розвантажувальних робіт переважно на відкритих складах. Козловий кран відрізняється від мостового тим, що його прогонні конструкції спираються на стійки. Конструкція кожного крана спирається на дві пари жорстких стояків, які розташовані під кутом один до одного у вигляді козлів. Кран пересувається по спеціальних підкранових шляхах (рейках), укладених на напівшпалах на баласті.

Козлові крани

Рис. 3. Козлові крани: а — без консолей; б, в — двоконсольні

Вантажопідйомним механізмом на козловому крані служать електроталі або вантажні візки, що пересуваються по фермі крана. Для збільшення робочої зони козлові крани можуть мати консолі, що виходять за межі опор. Козлові крани оснащують універсальним набором вантажо-затискних пристосувань. Козлові крани мають такі основні техніко-економічні показники: вантажопідйомність — від 3,2 до 32 т; прогін крана — від 10 до 32 м; висота підіймання вантажу — 7—10 м; швидкість піднімання — 0,1—0,3 м/с; швидкість пересування крана — 0,5—2 м/с; загальна маса кранів, що керуються з кабіни, — 8—87 т.

ДЗ:  виписати основні характеристики вантажопідйомних механізмів та машин

Урок № 166

Тема програми: Збирання та відливання плит блоків вентиляційних коробів

Тема уроку: Вимоги охорони праці під час виконання робіт

Суб’єкти господарювання, які експлуатують вантажопідіймальні крани, підіймальні пристрої і відповідне обладнання, забезпечують його утримання в справному стані та безпечну експлуатацію шляхом організації нагляду, технічного обслуговування, технічного огляду та ремонту власними силами або укладають договір з іншими суб’єктами господарювання на виконання зазначених робіт з урахуванням вимог.

Суб’єкти господарювання призначають:

  • працівника який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією обладнання;
  • працівника відповідального за утримання вантажопідіймального обладнання у справному стані;
  • працівника відповідального за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами, та обладнанням.

Вантажопідіймальні крани та обладнання, що надається працівникам та використовується ними за призначенням, має бути технічно справним і відповідати усім технічним регламентам.

Вантажопідіймальні крани та обладнання, підйомники всіх типів приводні колиски, що перебувають в експлуатації, мають бути споряджені табличкою чи надписом, розміщеною на видному місці, з чітко позначеним обліковим номером, вантажопідіймальністю та датою наступного часткового та повного технічного огляду. Матеріал таблички і метод виконання надписів на ній має забезпечувати їх збереженість протягом строку до наступного технічного огляду.

Керування вантажопідіймальним краном має виконувати машиніст крана (кранівник), мобільним підйомником машиніст автовишки та автогідропідіймача, будівельним підйомником машиніст підіймача будівельний, електричною лебідкою машиніст електролебідки, які пройшли професійну підготовку, та перевірку знань.

Підвішування вантажу на гак вантажопідіймального крана, машини чи мобільного підйомника, повинні виконувати стропальники, які пройшли професійну підготовку, та перевірку знань.

Машиністи щозміни перед пуском крана в роботу зобов’язані: здійснювати його огляд, ознайомлюватися зі станом крана за записами у вахтовому журналі машиніста, перевіряти наявність і справність огорож механізмів, перехідних площадок і галерей, стан канатів і їх кріплення на барабані, оглядати гак і його кріплення в обоймі, перевіряти наявність робочого і зовнішнього освітлення.

До роботи не допускаються вантажопідіймальні крани та обладнання, що не пройшли технічний огляд чи експертне обстеження та не мають позитивних висновків експертизи, а знімні вантажозахоплювальні пристрої і тара періодичного огляду, визначеного цими правилами.

Забраковані знімні вантажозахоплювальні пристрої та тара, а також ті, що не мають бирок (клейм), не повинні знаходитися в місцях виконання робіт. Під час роботи вантажопідіймального крана чи обладнання має бути встановлений порядок обміну умовними сигналами між стропольниками та машиністами кранів.

Знімні вантажозахоплювальні пристрої повинні мати позначення із зазначенням основних характеристик, необхідних для їх безпечного використання, та обиратися з урахуванням вантажів, що будуть переміщуватися, точок стропування ураховуючи методи та графічні зображення (схеми) їх стропування.

Підіймання працівників може здійснюватися тільки за допомогою обладнання та пристроїв, передбачених для цієї мети (мобільних, щоглових підйомників, вантажопасажирських будівельних підйомників, приводних колисок, колисок для підіймання працівників вантажопідіймальними кранами), працівників яких підіймають, повинні мати надійні засоби зв’язку. У разі небезпеки повинні бути передбачені заходи щодо їх евакуації.

Вантажопідіймальні крани та обладнання можуть бути допущені до підіймання та переміщення тільки тих вантажів, маса яких не перевищує їх вантажопідіймальність. Використання вантажопідіймальних кранів та машин у більш тяжкому режимі, ніж зазначений у паспорті не дозволяється.

Стропальники, яким доручено подавання сигналів машиністам кранів, повинні бути забезпечені жилетами, шоломами, нарукавними пов’язками, сигнальними жезлами яскравого кольору.

Стропальники мають бути забезпечені розрахованими, випробуваними та маркованими знімними вантажозахоплювальними пристроями і тарою незалежної вантажопідіймальності.

На майданчиках для укладання вантажів має бути виділене місце, обладнане необхідними пристроями (касетами, пірамідами, стелажами, підкладками, підставками тощо).

У кабіні та на місці виконання робіт має бути перелік вантажів, що переміщуються вантажопідіймальними кранами та обладнанням із зазначенням їх маси. Машиністам кранів і стропальникам, що обслуговують стрілові крани, такий перелік видається на руки під підпис. Також у кабіні стрілового самохідного крана мають бути таблиця допустимих відстаней від основи укосу котловану (канави) до найближчих опор крана:

Підвішені вантажі не повинні залишатися без нагляду, якщо доступ до небезпечної зони не огороджений із вивішуванням попереджувальних знаків: Місце проведення робіт з підіймання та переміщення вантажів, у тому числі проходи та проїзди, повинні мати додаткове штучне освітлення, коли освітленість у зоні роботи нижче 10 лк відповідно до вимог ПВР або технологічних карт на виконання робіт (навантажування та розвантажування). Освітленість повинна бути рівномірною, без сліпучої дії світильників на працівників. Типи світильників необхідно обирати залежно від умов навколишнього середовища і властивостей вантажу.

Використання обладнання для підіймання некерованих вантажів просто неба має припинятися, коли метеорологічні умови погіршуються до такої межі, що ставить під загрозу безпечне використання обладнання та зростає ймовірність виникнення ризиків для життя та здоров’я працівників. Для унеможливлення будь-яких ризиків для працівників необхідно вживати заходів безпеки, зокрема щодо запобігання перекиданню вантажопідіймального обладнання.

ДЗ: Виписати основні вимоги охорони праці


Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

  11 .11.2022 р.    Група № 18 Матеріалознавство Урок № 28-29 Тема програми:  Матеріали для опоряджувальних робіт Тема уроку:  Приготуванні розчинових сумішей за заданим складом Розчинні суміші   готують, як правило, на централізованих розчинних заводах (вузлах). Технологічний процес приготування включає підготовку заповнювачів (видалення включень крупніше 5 мм, фракціонування, видалення пилоподібних і глинистих домішок промиванням, сушку, підігрів), дозування заповнювача, в'яжучих, води і добавок, ретельне їх перемішування до отримання однорідної суміші. У кожному конкретному випадку визначається такий набір операцій, який забезпечує одержання сумішей з необхідними технологічними характеристиками. Так, якщо використовується пісок, що відповідає вимогам щодо гранулометричним складом і крупності зерен, операції по його фракціонування можуть бути виключені; при приготуванні літніх сумішей немає необхідності підігрівати заповнювачі і т.д.   Пере...
  20 .11 .2024р. група № 19 Охорона праці  Урок № 24 Тема програми:  Основи гігієни праці та виробничої санітарії. Медичні огляди Тема уроку:  Лікувально-профілактичне харчування. Фізіологія праці. 1. Лікувально-профілактичне харчування Працівники, які зайняті на роботах з тяжкими та шкідливими умовами праці, безкоштовно забезпечуються лікуваль-1 но-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами відповідно до статті 9 Закону України «Про охорону праці». Підприємства самостійно вирішують усі питання, пов'язані з безкоштовною видачею робочим та службовцям лікувально-профілактичного харчування, молока або інших рівноцінних харчових продуктів. Молоко видається по 0,5 л за зміну незалежно від її тривалості у дні фактичної зайнятості працівника. Не дозволяється сплата молока грошима, заміна його іншими товарами або продуктами. Працівникам, які одержують безкоштовно лікувально-профілактичне харчування у зв'язку з особливо шкідливими умовами праці,...
 30 .03.2022 р.    Група № 18 Виробниче навчання  Тема програми:   Збирання та відливання плит блоків вентиляційних коробів Тема уроку:   Кріплення вентиляційних коробів. Інструктаж з охорони праці. Організація робочого місця. Види вентиляційних коробів на розчині та саморізами. Переглянути матеріал за посиланням: https://trivita.ua/ua/blog/ventylyatsiyni-bloky-osoblyvosti-kharakterystyky-zastosuvannya https://www.google.ru/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=15&ved=2ahUKEwi9qqqXn9noAhVDhqQKHe-NApkQFjAOegQIARAB&url=https%3A%2F%2Fstudfile.net%2Fpreview%2F5025396%2Fpage%3A8%2F&usg=AOvVaw3WNlq2GRpBr5ltlSaUq2HM ДЗ: виписати основні способи кріплення вентиляційних коробів