05.11.2021 р. Група № 18 Матеріалознавство 

Урок № 31

Тема програми: Підготовка розчинових сумішей

Тема уроку:  Приготування мастик для кріплення листів сухої штукатурки

  Для закріплення ГКЛ до різних підготовлених до сухої штукатурки поверхонь використовують монтажний клей «Перлфікс» на гіпсовій основі. Він призначений для приклеювання ГКЛ до поверхні з нерівністю до 20 мм, а також для приклеювання до стін і ГКЛ ізоляційних матеріалів (пінополістирол, мінеральна вата) і комбінованих гіпсових панелей усередині приміщень. Середня норма витрати клею становить 5 кг суміші на 1 м2. Для зменшення всмоктувальної здатності стіни, збудовані з пористого (гігроскопічного) матеріалу, обробляють ґрунтовкою «Грундерміттель» або «Тіфенгрунд», що дає змогу збільшити зчеплення клею з основою. Гладенькі поверхні стін, що погано всмоктують вологу, наприклад цементобетонні, слід попередньо обробити ґрунтовкою «Бетонконтакт», що значно поліпшує зчеплення монтажного клею з основою. Ґрунтовку «Грундерміттель» випускають у відрах місткістю 15 кг. При розведенні водою у співвідношенні 1 : 3 витрата ґрунтовки становить 0,1 кг на 1 м2 поверхні стіни. Роботи, пов’язані з нанесенням ґрунтовки, можна виконувати за температури не нижче ніж 5 °С. Ґрунтовка «Тіфенгрунд» готова до використання, призначена для попереднього оброблення з метою поліпшення адгезії (зчеплення покриття з основою) та укріплення поверхні, для ґрунтування дуже гігроскопічних поверхонь (гіпсова штукатурка, ГКЛ і ГКП, наливні підлоги), що активно всмоктують вологу. Ця ґрунтовка є чистим, екологічним продуктом, нешкідливим для людини. Вона пропускає водяну пару, яка накопичується всередині приміщень, що забезпечує «дихання» обґрунтованих поверхонь. Перед використанням ґрунтовку перемішують і наносять щіткою або валиком по всій поверхні основи. Розріджувати ґрунтовку «Тіфенгрунд» не можна. Роботи виконують за температури повітря і основи не менше ніж 5 °С. Наступні технологічні операції з обробленою поверхнею можна здійснювати тільки після її висихання через 3 год. Ґрунтовка «Тіфенгрунд» випускається у відерцях місткістю 5 л. Термін її зберігання 1 рік.

ДЗ: прочитати конспект, виписати основні способи приготування мастик

Урок № 32

Тема програми: Підготовка розчинових сумішей

Тема уроку:  Приготування розчинів для безпіскової накривки

 

    Накривний шар штукатурки, виконаний із звичайних розчинів, до складу яких входить пісок, після затирання все-таки шорсткий. Тому, щоб уникнути цього, поштукатурену поверхню перед фарбуванням потрібно додатково шпаклювати спеціальними сумішами. Більш ефективним є спосіб, за яким накривний шар штукатурки виконують вапняно-гіпсовим розчином (пастою) без піску. Безпіскову накривку поверхні застосовують також при підготовці під фарбування залізобетонних конструкцій. Безпіскову накривку наносять на добре вирівняний підготовчий шар штукатурки або бетонну поверхню за два рази. Загальна товщина накривного шару повинна бути не більше 2 мм.

Склад вапняно-гіпсового розчину залежить від якості вапняного тіста та вологості поверхні, на яку його наносять. Чим більша вологість поверхні, тим менша кількість гіпсу має входити до складу розчину. Здебільшого застосовують розчини складу 1:2 або 1:3 (1 частина гіпсу і 2—3 частини вапняного тіста).

Розчин приготовляють малими порціями в дерев'яному або металевому ящику невеликого розміру. Перед змішуванням гіпс пересівають через дрібне сито, а розведене водою вапняне тісто (молоко) — проціджують. Готуючи розчин, в ящик наливають вапняне молоко і поступово додають до нього потрібну кількість гіпсу. Після перемішування суміші повинна утворитись сметаноподібна паста. Приготовлений розчин треба використати протягом 15—20 хв.

Для безпіскової накривки можна також користуватись гіпсовим розчином. У цьому випадку пересіяний гіпс у ящику змішують з попередньо приготовленою 2—3 %-ною клейовою водою. Тваринний клей, з якого приготовляється клейова вода, як і вапно, сприяє уповільненню строку тверднення вапна.

Одержаний розчин кельмою накладають на сталеву гладилку і намазують на поверхню шаром завтовшки 0,5—0,8 мм. Нанесений шар зразу ж розрівнюють і згладжують тією ж гладилкою,тримаючи її під кутом 10—15° до поверхні. Через 20—30 хв наносять другий шар безпіскової накривки і остаточно його обробляють гладилкою, а потім щіткою, змоченою у воді. При цьому опоряджена поверхня має набрати вигляду дзеркального блиску.

Безпісковий розчин можна наносити на поверхню також дерев'яним або гумовим шпателем і розрівнювати кожний шар щіткою з короткою волосінню. Ні в якому разі для цієї роботи не можна використовувати відмоложеного розчину, тобто такого, який після початку тужавіння був знову розведений водою і додатково розмішаний. Такий розчин втрачає міцність і після нанесення на поверхню та висихання лущиться й відпадає.

Безпіскова накривка поверхні підвищує продуктивність праці штукатура в 1,5—2 рази і звільняє маляра від потреби виконувати суцільне шпаклювання поверхні перед фарбуванням.

Безпіскова накривка повинна бути рівною на всіх ділянках поверхні, без помітних на око подряпин, швів, стиків, грубої фактури та інших дефектів.

 

ДЗ: прочитати конспект, виписати основні операції приготування розчину для безпіщаної накривки