28.02.2023 р. група № 14 Охорона праці 

Урок № 25

Тема програми: Основи гігієни праці та виробничої санітарії. Медичні огляди

Тема уроку: Вимоги до опалення, вентиляції.  Види освітлення. Щорічні медичні огляди

Опалення призначене для забезпечення температурних умов у приміщенні відповідно до вимог санітарних норм у холодну та перехідну пори року. Обігріватися може все приміщення, а також окремі робочі місця.

Системи вентиляції, опалення і кондиціювання повітря у ком­плексі з технологічними заходами щодо зменшення шкідливих виробничих речовин разом з архітектурно-планувальними та конструктивними рішеннями будівель і приміщень забезпечують метеорологічні умови і концентрацію шкідливих речовин у по­вітрі робочої зони виробничих приміщень відповідно до норма­тивних вимог.

Опалювальні системи складаються з таких основних елементів:

• генератор тепла — установка, в якій тепло, отримане за ра­ хунок горіння або перетворення електричної енергії, передається воді, парі, повітрю;

• нагрівальні прилади, які передають тепло повітрю;

• трубопроводи, по яких теплоносії передаються від генератора до нагрівальних приладів.

При водяному опаленні теплоносієм є нагріта вода з темпера­турою до 100°С і вище. У парових системах теплоносій — пара — переміщується до опалювальних приладів під власним тиском.

Теплоносій у повітряних системах — це гаряче повітря, яке нагрівається в калориферах.

За будовою розрізняють центральне або місцеве повітряне опа­лення. У центральних системах нагріте повітря подається до при­міщень по трубопроводах. З існуючих систем центрального опален­ня найпоширеніша система водяного опалення низького тиску. Вона має такі позитивні санітарно-гігієнічні та експлуатаційні властивості:

• можливість регулювання тепловіддачі опалювальних приладів залежно від температури зовнішнього повітря зміною темпера­ тури або витрати гарячої води;

• підтримування температури в межах 60~70°С;

• пожежна безпека;

• довговічність системи (термін експлуатації 30-50 років);

• можливість розміщення опалювальних приладів уздовж зов­ нішніх стін та під вікнами;

• простота експлуатації.

Переглянути презентацію за посиланням:

https://ppt-online.org/203949

Види освітлення. Природне освітлення. Штучне освітлення: робоче та аварійне

Зір дає людині майже 90 % інформації про довкілля. Недостатність освітлення призводить до втоми не тільки органів зору, а й орга­нізму людини в цілому, підвищується травмонебезпека. Надто яскраве світло осліпляє. Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути трьох видів: природне, що створюється безпосередньо сонцем; штучне, що здійснюється електричними лампами; змішане, що створюється одночасно природним та штучним освітленням.

За функціональним призначенням штучне освітлення буває:

• робоче;

• аварійне;

• евакуаційне;

• охоронне;

• чергове.

Робоче освітлення обов'язкове в усіх приміщеннях для забез­печення нормальної роботи, проходу людей та руху транспорту. Аварійне освітлення призначене для продовження роботи під час раптового вимкнення робочого освітлення. При цьому норма освітленості повинна складати 5 % від робочого освітлення, але не менше 2 лк всередині приміщень і не менше 1 лк — на тери­торії підприємства.

Аварійне освітлення використовується у випадках, коли рап­тове вимикання робочого освітлення може призвести до вибуху, пожежі, тривалого порушення роботи таких об'єктів, як елект­ростанція, установка водопостачання тощо. Для аварійного ос­вітлення необхідно застосовувати тільки лампи розжарювання та люмінесцентні лампи.

Евакуаційне освітлення призначене для евакуації людей з приміщень у разі аварій. Розташовують евакуаційне освітлення у місцях, що небезпечні для проходу людей, на сходах.

Світильники аварійного освітлення для продовження роботи приєднують до незалежного джерела енергії, світильники для ева­куації людей — до мережі, незалежної від робочого освітлення.

Охоронне освітлення використовується охоронним підрозділом на об'єктах у разі відсутності природного освітлення.

Чергове освітлення призначене для роботи у вихідні, святкові дні та нічні години.

Медичні огляди.

Загальна характеристика

Відповідно до чинного законодавства України у сфері охорони здоров’я та трудового права встановлено обов’язок та порядок медичного огляду працівників, метою якого є визначення, оцінювання та фіксування стану здоров’я працівника, з’ясування можливості до виконання певних трудових обов’язків та встановлення медичних протипоказань, своєчасного виявлення гострих та хронічних захворювань, а також превенції виникнення та розповсюдження інфекційних хвороб.

Види медичних оглядів

Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 №246, визначено види медичних оглядів працівників.

Отже, медичні огляди поділяються на:

• попередні (при прийнятті на роботу);

• періодичні (протягом трудової діяльності);

• позачергові (за ініціативною роботодавця чи працівника);

• щорічні (для осіб до 21 року).

Попередній медичний огляд проводиться під час прийняття на роботу з метою:

- визначення стану здоров'я працівника і реєстрації вихідних об'єктивних показників здоров'я та можливості виконання без погіршення стану здоров'я професійних обов'язків в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу;

- виявлення професійних захворювань (отруєнь), що виникли раніше при роботі на попередніх виробництвах, та попередження виробничо зумовлених і професійних захворювань (отруєнь).

Періодичні медичні огляди проводяться з метою:

- своєчасного виявлення ранніх ознак гострих і хронічних професійних захворювань (отруєнь), загальних та виробничо зумовлених захворювань у працівників;

- забезпечення динамічного спостереження за станом здоров'я працівників в умовах дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;

- вирішення питання щодо можливості працівника продовжувати роботу в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;

- розробки індивідуальних та групових закладів охорони здоров'я та реабілітаційних заходів працівникам, що віднесені за результатами медичного огляду до групи ризику;

- проведення відповідних оздоровчих заходів.

Позачерговий медичний огляд працівників проводииться:

- за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров'я пов'язане з умовами праці;

за своєю ініціативою, якщо стан здоров'я працівника не дає змоги йому виконувати свої трудові обов'язки.

Згідно ст.169 Кодексу законів про працю України щорічний медичний огляд осіб до 21 року є обов’язковим.

ДЗ: прочитати конспект, виписати основні вимоги до опалення та види освітлення.