07.12.2022 р.    Група № 18 Технологія штукатурних робіт

Урок № 80-81

Тема програми: Підготовка розчинових сумішей

Тема уроку: Загладжування штукатурки гладилками

1. Прийоми загладжування розчину на стінах

     

Завершальним процесом обробки штукатурки є накривка і затирання. Замість затирання штукатурку часто загладжують. 

Загладжування виконують гладилками. Нанесений накривний шар розрівнюють і давши йому небагато часу, щоб схопитися, приступають до загладжування. Гладилку ведуть у горизонтальному або вертикальному напрямках.

Натиск на інструмент має бути однаковим. Недопустимі виступаючі смужки розчину з під ребра гладилки, пропущені ділянки, яких не торкнувся інструмент.

За 15-20 хв. до нанесення накривки грунт слід змочити водою. З зволоженим ґрунтом накривка зчіплюється міцніше, завдяки чому досягається утворення монолітної штукатурної корки. Розчин наносять на поверхню стін і стель тонкими шарами і ретельно розрівнюють пів терками. Чим чистіше і ретельніше розрівняний розчин, тим легше буде його затирати. Процес загладжування накривки гладилками мало відрізняється від роботи звичайним півтерком. Загладжують двома способами. У першому випадку нанесену накривку спочатку розрівнюють звичайним півтерком, а потім загладжують гладилкою у двох напрямках. На стінах накривку рекомендується спочатку загладжувати у вертикальному напрямку, а потім в горизонтальному. У другому випадку одночасно намазують і розрівнюють накривочний розчин, а потім загладжують його.

2.       Прийоми загладжування розчину на стелі

На стелях накривку загладжують спочатку поперек променів світла, що йдуть з вікон, а потім по їх напрямку. Чистота поверхні при цьому залежить від майстерності робітника.

Послідовність технологічних операцій при загладжуванні штукатурки гладилками на стелі:

1.       розчин накладають на сталеву гладилку;

2.       прижимають гладилку до стелі під кутом 10°-15°;

3.       проводять гладилку спочатку впоперек променів світла з вікон;

4.       витримують інтервал приблизно 20-30хв.;

5.       проводять гладилку рухами на себе за напрямком світла

 

Силу натиску на гладилку треба регулювати так, щоб на накривці не залишилося слідів (смуг розчину). Потрібно намагатися, щоб на поверхні не було раковин, вибоїн, подряпин, пропусків.

 При загладжуванні поверхонь оббитих гумою, поверхні отримують вид дрібно піщаних фактур; такі поверхні підходять для обробки клейовими фарбами.

 

При загладжуванні металевими гладилками поверхні стають ніби залізними. Вони придатні для фарбування олійними фарбами.

3. Вимоги до якості розчину для накривки

Чистота оброблювальної поверхні багато в чому залежить від якості приготовленого розчину для накривки. Добре приготовлений на дрібному піску нормальної жирності розчин легко, швидко і чисто затирається або загладжується, завдяки чому підвищується продуктивність праці штукатурів. Для приготування накривного розчину слід використовувати дрібнозернистий пісок. Крупнозернистий пісок малопридатний, оскільки він дає грубу шорстку фактуру. Накривку виконують розчином іншого складу, що грунт штукатурки. Рухомість розчину для накривки становить 10-12см за стандартним конусом. Додавати гіпс у вапняний розчин для накривки не рекомендується, тому що при затиранні він швидко відмолоджується і міцність накривного шару знижується. Жирні розчини дають більш грубу поверхню, з великою кількістю не затертих смуг. Ці розчини більш придатні для загладжування. Пісні ж розчини не достатньо міцні і погано затираються.

 

ДЗ: прочитати конспект, виписати основні операції при загладжуванні штукатурки гладилками