16.01.2023 р. група № 14 Охорона праці 

Урок № 18

Тема програми: Основи пожежної безпеки. Вибухонебезпека виробництва  і вибухозахист

Тема уроку: Вогнегасильні речовини та матеріали. 

Переглянути презентацію за посиланням:

https://www.slideshare.net/Natali_Basyk/ss-31672135

Вогнегасні речовини при введенні їх до зони горіння знижують швидкість горіння або повністю його припиняють.

Вони можуть бути газоподібними (вуглекислий газ, водяна пара), рідкими (вода), твердими (сухий пісок, земля). До вогнегасних речовин також належать азбестові, повстяні або брезентові простирадла.

Вогнегасні речовини за принципом дії поділяють на охолоджувальні (вода), ті, що ізолюють зону горіння від доступу кисню (порошкоподібні речовини, простирадла, піни), ті, що розбавляють горючі рідини або зменшують вміст кисню в зоні горіння (пара, вуглекислий газ, вода) та уповільнюють процес горіння (галоїдні вуглеводні).

Одним з найпоширеніших засобів гасіння пожежі є вода.

Вода як вогнегасна речовина має такі позитивні якості:

-    доступність і низька вартість;

-    велика теплоємність;

-    висока транспортабельність;

-    хімічна нейтральність.

Але вода має й негативні властивості. Не можна гасити водою лаки, фарби, розчинники, бензин, гас чи дизельне пальне. Електроустановки, що перебувають під напругою, гасити водою також не можна, оскільки вода — електропровідник.

Гасіння пожежі парою відбувається за рахунок ізоляції поверхні горіння від навколишнього середовища. Використовують цей метод гасіння в умовах обмеженого повітрообміну, а також у закритих приміщеннях з найнебезпечнішими технологічними процесами.

Одним із засобів пожежогасіння є піна. Піною гасять усі тверді речовини, які можна гасити водою. Вона швидко припиняє доступ окислювача (кисню, повітря) до зони горіння і тому ефективніша за воду.

Хімічною піною не можна гасити електрообладнання, тому що вона електропровідна. Не можна хімічною піною також гасити натрій і калій, оскільки вони вступають у взаємодію з водою і при цьому виділяється вибухонебезпечний водень. Хімічну піну використовують для гасіння легкозаймистих та горючих рідин.

При нагріванні вуглекислоти швидко утворюється велика кількість газу, спостерігається збільшення об'єму в 400—500 разів. При цьому випаровування сприяє утворенню снігу з температурою —70° С, який інтенсивно поглинає теплоту в зоні горіння.

Вуглекислоту використовують для гасіння пожеж у приміщеннях значних площ (до 1000 м2).

Вуглекислота діє ефективно під час гасіння невеликих поверхонь горючих рідин, електричних двигунів та установок, що перебувають під напругою. Вуглекислотою не можна гасити матеріали, що тліють.

Гасіння пожежі порошком відбувається внаслідок того, що значна кількість тепла йде на нагрів дрібних часток порошку. Крім того, порошкова хмара припиняє доступ кисню до вогнища пожежі й спричинює гальмування реакції горіння.

Порошки використовують для гасіння лужних металів, електроустановок, що перебувають під напругою. Порошкові вогнегасники призначені для гасіння тих речовин, які за жодних обставин не можна гасити водою.

Пісок є ефективним засобом гасіння невеликих кількостей розлитих паливно-мастильних матеріалів. Гасіння відбувається внаслідок припинення доступу кисню до вогнища пожежі.

В усіх навчальних та виробничих приміщеннях мають бути засоби гасіння пожеж. Весь пожежний інвентар повинен бути у постійній готовності до застосування.

Ручний пожежний інструмент — це інструмент для розкривання і розбирання конструкцій та проведення аварійно-рятувальних робіт під час гасіння пожежі. До нього належать: ломи, гаки, сокири, відра, ножиці для різання металу, арматури.

Інструмент розміщують на видному і доступному місці на пожежних щитах.

Застосування пожежного інструмента, відповідних вогнегасників вивчають на вступному і наступних інструктажах на робочому місці. 

Переглянути презентацію за посиланням:

 https://naurok.com.ua/prezentaciya-zasobi-pozhezhogasinnya-202745.html

ДЗ: прочитати конспект, виписати основні вогнегасильні речовини та матеріали

Урок № 19

Тема програми: Основи електробезпеки

Тема уроку: Електрика промислова, статична і атмосферна. Особливості ураження електричним струмом.

Електрика промислова, статична і атмосферна. Особливості ураження електричним струмом.

    Промислова електрика — це електричний струм, який виробляється промисловими установками та індивідуальними джерелами струму для використання на виробництві та в побуті. Промислова електрика виробляється електричними генераторами па електростанціях та гальванічними елементами спеціальних приладів -- акумуляторів.

Основними параметрами струму є напруга і сила струму. Розглянемо деякі величини напруги та де вони використовуються:

• 0 - 42 В — для індивідуального освітлення і ручного електроінструменту при роботі в небезпечних виробничих зонах;

• 127 - 220 В - для освітлення і ручного інструменту в промисловості та побуті;

• 380 В величина напруги, яка використовується для промислового устаткування;

• 380 В - 6 кВ - величина напруги, що застосовується для передачі електричного струму електролініями на відстань та промислового устаткування;

• 10-750 кВ - величина напруги, що застосовується для передачі електричного струму електролініями на далеку відстань.

Статична електрика - це заряди електрики, що накопичуються на виробничому обладнанні, предметах побуту, на тілі чи одязі людини внаслідок контактного або індуктивного впливу.

Сила струму даного виду електрики, як правило, дуже мала, але потенціал напруги може бути досить великим. Внаслідок цього статична напруга може стати небезпечною для життя людини як на виробництві, так і в побуті.

У виробничих умовах накопичення зарядів статичної електрики відбувається під час:

• наливання електризуючих рідин (етилового ефіру, бензину, етилового і метилового спирту, бензолу) в незаземлені резервуари, цистерни та інші ємкості;

• протікання рідини по трубах, ізольованих від землі, або по гумових шлангах (зі збільшенням швидкості втікання рідини величина заряду і його потужність збільшуються);

• очищення тканин, забруднених діелектричними рідинами, та подібних процесій;

• перемішування речовин у змішувачах.

Атмосферна електрика -- це явище природи, пов'язане із взаємодією електричних зарядів, що утворюються внаслідок електризації грозових хмар під час руху потужних повітряних потоків. Різні частини грозової хмари несуть заряди різних знаків.

3. Особливості ураження людини електричним струмом.

Дія електричного струму на організм людини супроводжується зовнішнім ураженням тканин та органів у вигляді механічних ушкоджень, електричних знаків електрометалізації шкіри, опіків.

Електричний струм, проходячи через організм людини, спричинює термічну, електролітичну та біологічну дії.

Термічна дія струму виявляється в опіках окремих ділянок тіла, ураженні внаслідок високої температури кровоносних судин, нервових клітин, серця, мозку, що призводить до серйозних функціональних розладів.

Електролітична дія струму виявляється в розкладанні органічної рідини та крові, що призводить до значних порушень їх фізико-хімічного складу.

Біологічна дія струму виявляється у подразненні й збудженні живої тканини організму, що супроводжується мимовільним скороченням м'язів.

Тривалість проходження струму через організм впливає па кінцевий результат ураження: чим довше проходження струму, тим більша можливість тяжкого і смертельного наслідку.

При загальній схожості в дії електричного струму на організм людини і тварини є суттєві відмінності. Дослідним шляхом встановлено, що небезпечна дія струму тим менша, чим більша маса тварини, але опір тіла великої рогатої худоби, коней та інших тварин значно менший ніж у людини, і при однаковій напрузі через організм тварини проходить більший струм ніж через тіло людини. Тому допустимі сили струмів для великої рогатої худоби більші ніж для людини, але напруги менші. Для коня, наприклад, напруга всього у кілька вольт вже небезпечна.

 

Особливості ураження електричним струмом 

Небезпека впливу електричного струму на організм людини полягає у відсутності зовнішніх ознак (запах, звук, тепло). Електричний струм, проходячи через живі тканини людини, здійснює термічний, хімічний та біологічний вплив. 

Види ураження людини електричним струмом:

1. Електричний удар
2. Місцеві електричні травми

Місцеві електричні травми

Електричною травмою називається місцеве пошкодження цілісності тканин організму, викликане дією електричного струму або електричної дуги.

Електричний опік – це найпоширеніша електротравма.

Опік тим небезпечніший, чим більше струм і час його проходження. Опір шкіри більше, ніж опір внутрішніх тканин, тому вона і згоряє. При токах високих частот можуть виникнути опіки внутрішніх тканин.

Місцеві електричні травми діляться на:

-             Металізація шкіри.

-             Механічні пошкодження.

-             Електричні знаки.

-             Електрофтальмія.

Металізація шкіри відбувається в разі проникнення в шкіру дрібних частинок металу, розплавленого під дією електричної дуги (зазвичай при коротких замиканнях). Поверхня шкіри болюча, набуває темного відтінку і металевого відблиску.

Механічні пошкодження виникають в результаті самовільних судомних скорочень м’язів під дією струму, що проходить через людину. При цьому можуть відбутися розриви шкіри, кровоносних судин і нервових тканин, а також удари і вивихи.

Електричні знаки являють собою різко окреслені плями сірого чи блідо-жовтого кольору на поверхні тіла людини, що піддалася дії струму. Розмір плям 1-5 мм. Звичайні електричні знаки безболісні, лікуються легко.

Електроофтальмія – запалення зовнішніх оболонок очей - рогівки коньюктіви (слизової оболонки, що покриває очне яблуко), що виникає в результаті впливу потужного потоку ультрафіолетових променів.

Електричний удар – це збудження живих тканин організму струмом, що протікає через нього, та виявляється в мимовільних судомних скороченнях різних м’язів тіла. При цьому порушується робота всіх органів – серця, легень, центральної нервової системи.

Електричний удар можна розділити на п’ять ступенів:

1) Судорожне, ледь відчутне скорочення м’язів.

2) Судорожне скорочення м’язів, що супроводжується сильними болями, без втрати свідомості.

3) Судорожне скорочення м’язів із втратою свідомості, але збереження дихання і роботи серця.

4) Втрата свідомості і порушення серцевої діяльності або дихання .

Основними причинами нещасних випадків, пов'язаних з обслуговуванням електричних мереж і електроустановок, вважають:

-  допуск до роботи осіб, які не мають кваліфікаційної групи з електробезпеки;

-  роботу на електроустановках і електроінструментом без заземлення, занулення, без перевірки опору ізоляції в мережах споживачів електроструму;

-  роботу без зняття напруги, без засобів колективного та індивідуального захисту;

-  роботу без наряду-допуску;

-  нерегулярне навчання та переатестацію персоналу, який обслуговує електромережі та електроустановки;

-  допуск до роботи осіб без медичного огляду;

-  початок роботи без попередньої перевірки відсутності напруги, розширення зони робочого місця.

До нещасних випадків призводить також застосування в особливо небезпечних приміщеннях і приміщеннях підвищеної небезпеки напруги понад 42 В.

Шляхи струму – петлі струму в тілі людини

Найнебезпечніші: голова – рука, голова – ноги, рука – рука, рука – ноги.

Найчастіші: права рука – ноги, рука – рука.

ДЗ: виписати основні поняття про електрику (промислову, статичну і атмосферну)