К основному контенту

  21.03.2023 р. група № 14 Охорона праці 

Урок № 28

Тема програми: Основи гігієни праці та виробничої санітарії. Медичні огляди

Тема уроку: Види електротравм. Перша допомога при ударах, вивихах, переломах, розтягненні зв’язок. Правила припинення кровотечі


Електричні опіки — це результат теплової (термічної) дії струму. Поверхневі опіки — це ураження шкіри. Внутрішні — ураження внутрішніх органів і тканин тіла. Електричні опіки виникають вна­слідок нагрівання тканин тіла людини струмом понад 1 А під час різних коротких замикань, які супроводжуються іскрінням, силь­ним нагрівом провідників, загоранням електричної дуги. Електричні опіки можуть мати різні ступені важкості (від першого до четвертого).

Електричні знаки — це плями сірого або блідо-жовтого кольору в місці контакту зі струмовідними елементами. Електричні знаки безболісні й через деякий час зникають.

Електрометалізація шкіри — це просочування поверхні шкіри частин­ками металу при його випаровуванні чи розбризкуванні під впливом електричного струму. Уражена ділянка шорстка на дотик і має харак­терне для металу забарвлення.

Електроофтальмія — це запалення очей внаслідок дії ультрафіолетового випромінювання електричної дуги або іскри.

Механічні пошкодження виникають під час різкого мимовільного скорочення м'язів під впливом струму, що проходить через людину. Внаслідок цього рветься шкіра, кровоносні судини, нервові ткани­ни, можливі вивихи суглобів і навіть переломи кісток.

Перша допомога при ударах, переломах

        Дуже частим видом травми є удар. Він виникає при падінні. Порушення цілісності шкіри при цьому може й не бути, іноді на шкірі є подряпина. На місці удару з'являється припухлість, синець (синяк), болючість. Перша допомога полягає в застосуванні холоду і накладенні тугої пов'язки. На забите місце кладуть гумовий міхур із льодом, снігом або холодною водою. Після застосування холоду протягом 13-20 хвилин на місце удару слід накласти тугу пов'язку.

      Внаслідок сильного удару, падіння може статися перелом кістки.



      Переломом називається порушення цілісності кістки. При цьому потерпілий в місці перелому відчуває різкий біль, що підсилюється при спробі змінити положення, помітна деформація, викликана зсувом кісткових уламків, припухлість. Переломи бувають відкриті та закриті; відкриті переломи супроводжуються порушенням шкірного покриву. При переломах постраждалому необхідно забезпечити іммобілізацію (створення спокою) зламаної кістки, що зменшує біль і запобігає подальшому зсуву кісткових уламків і повторному пораненню ними кровоносних судин і м'яких тканин. При відкритих переломах спочатку зупиняють кровотечу, накладають стерильну пов'язку. Для іммобілізації використовуються стандартні шини або виготовлені з підручного матеріалу (фанери, дошок. ціпків). При закритому переломі не слід знімати з потерпілого одяг, тому що шину потрібно накладати поверх неї. До місця перелому необхідно прикладати холод (гумовий міхур з льодом, холодною водою, холодні примочки тощо) для зменшення болю.

     Вивих - це стійкий зсув кісток у суглобі, при якому суглобні поверхні частково або цілком не стикаються. Різкий біль у момент вивиху не зменшується і в наступний час. Найбільш характерним для вивиху є неможливість рухів у суглобі, неприродне його положення, припухлість. При вивиху слід також забезпечити повну нерухомість ушкодженої кінцівки за допомогою шини 1 прикласти холод до місця травми. Не можна намагатися самостійно вправля-ти вивих, зробити це може тільки лікар. Постраждалого необхідно доставити в лікувальну установу, забезпечити під час транспортування спокій ушкодженої кінцівки або іншої частини тіла.

      При переломі або вивиху кістки кінцівки накладенням шини забезпечують нерухомість принаймні двох суглобів - одного вище, іншого нижче місця перелому, а при переломі великих кісток - навіть трьох. Центр шини повинен бути в місці перелому. Шинна пов'язка не повинна здавлювати великі судини, нерви та виступи кісток, для цього шину можна обгорнути м'якою тканиною або обмотати бинтом. Фіксують шину бинтом, косинкою або поясним ременем. За відсутності шини ушкоджену верхню кінцівку прибинтовують до тулуба, а ушкоджену нижню кінцівку - до здорового тіла.




При переломі або вивиху плечової кістки шини варто накладати на зігнуту в ліктьовому суглобі руку. При ушкодженні верхньої частини кістки шина повинна охоплювати два суглоби - плечовий і ліктьовий, а при переломах нижньої частини - і променевий зап'ясток (рис. 8.10). Шини необхідно прибинтовувати до руки, руку підвісити на косинці або бинті до шиї.

При переломі або вивиху передпліччя шину (шириною з долоню) варто накладати від ліктьового суглоба до кінчиків пальців, вклавши в долоню постраждалого щільну грудку вати, бинта, наче потерпілий тримає її в кулаку. За відсутності шин руку можна підвісити на косинці до шиї або на полу піджака (рис. 8.11). Якщо рука (при вивиху) відстає від тулуба, між нею і тулубом варто прокласти що-небудь м'яке (наприклад, згорток з одягу). При переломі або вивиху кісток кисті та пальців рук кисть необхідно прибинтувати до широкої (шириною з долоню) шини, що повинна починатися Із середини передпліччя, а закінчуватися в кінці пальців. У долоню ушкодженої руки попередньо треба вкласти грудку вати, бинта, щоб пальці були трохи зігнуті. Руку підвісити на косинці або бинті до шиї. При переломах або вивихах кістки стегна потрібно употужнити хвору ногу шиною з зовнішнього боку так, щоб один кінець шини доходив до пахви, а Інший - досягав п'яти. Другу шину накладають на внутрішній бік ушкодженої ноги від промежини до п'яти. Цим забезпечується повний спокій усієї нижньої кінцівки. Шини варто накладати по можливості, не піднімаючи ногу, а тримаючи П на місці. 1 прибинтовувати в кількох місцях (до тулуба, стегна, гомілки), але не поруч 1 не в місці перелому. Проштовхувати бинт під поперек, коліно І п'яту потрібно паличкою. При переломі або вивиху кістки гомілки фіксуються гомілковий І гомілковостопний суглоби. При ушкодженнях ключиці в пахвову западину з ушкодженого боку кладуть невелику грудку вати, а потім руку, зігнуту в лікті під прямим кутом, прибиігговують до тулуба (рис. 8.12. а) або підвішують руку на косинці чи бинті. При ушкодженні хребта відчувається різкий біль, неможливо зігнути спину й повернутися. Перша допомога полягає в такому: обережно, не піднімаючи потерпілого, підсунути під його спину широку дошку (наприклад, двері, зняті з петель) або повернути потерпілого обличчям додолу і суворо стежити, щоб при перекиданні його тулуб не прогинався (щоб уникнути ушкодження спинного мозку). При переломі ребер відчувається біль при подиху, кашлі та русі. При наданні допомоги необхідно туго забинтувати груди або стягнути їх рушником під час видиху.

Рис. 8.11. Підвішування руки на косинці.



При переломі кісток таза відчувається біль при обмацуванні таза, біль у паху, в зоні хребця, неможливо підняти випрямлену ногу. У таких випадках рекомендується підсунути під спину потерпілого широку дошку, покласти його в положення "жаба", тобто зігнути його ноги в колінах I розвести в сторони, а стопи покласти разом, під коліна підкласти валик з одягу. Не можна повертати потерпілого на бік, саджати І ставити на ноги (щоб уникнути ушкодження внутрішніх органів). При травмі голови (рис. 8.12. б) можливий перелом черепа (ознаки: кровотеча з вух і рота, несвідомий стан) або струс мозку (головний біль, нудота, блювота, втрата свідомості).

 

 


 

Перша допомога при цьому полягає в такому: потерпілого варто покласти на спину, зафіксувавши голову з двох боків м'якими валиками з одягу, накласти тугу пов'язку, за наявності рани - стерильну, покласти холод і забезпечити повний спокій до прибуття лікаря.

У потерпілого, що перебуває в несвідомому стані, може бути блювота. У цьому випадку варто повернути його голову набік. Може настати також задуха внаслідок западання язика. У такій ситуації слід висунути нижню щелепу постраждалого вперед і підтримувати П в такому стані, як при проведенні штучного дихання. При забитих місцях з'являється припухлість, біль при дотику до місця забитої частини тіла. Допомога полягає в прикладанні холоду для зменшення болю і попередження крововиливу, накладенні тугої пов'язки. Забитому місцю дають спокій. Не слід змащувати забите місце йодом, розтирати і накладати зігрівальний компрес, тому що це лише підсилює біль. При розтягненні зв'язок (травмі суглобів) відчувається різкий біль, з'являється припухлість і обмежується рухливість суглобів. При наданні першої допомоги травмовану кінцівку необхідно туго забинтувати і забезпечити їй спокій. До місця травми варто прикласти холод. Ушкоджена нога має бути піднята, а рука - підвішена на косинці до шиї.

При здавлюванні вагою варто звільнити потерпілого з-під тягаря, потім туго забинтувати 1 підняти ушкоджену кінцівку, підклавши під неї валик з одягу. Поверх бинта покласти холод для зменшення всмоктування токсичних речовин, що утворюються при розпаді ушкоджених тканин. При переломі кінцівки варто накласти шину. Якщо в потерпілого відсутні подих і пульс, необхідно відразу ж розпочати штучне дихання 1 зовнішній масаж серця.

     

 Розрізняють закриті переломи, коли кістка зламана, але цілісність шкіри не порушена, 1 в0криті, коли в місці перелому порушується цілісність шкіри та інших тканин І а рани інколи навіть стирчать відламки кістки. Якщо кістка не лише переламалася, а й роздробилася на кілька осколків, перелом називається оскільчастим. Як правило, потерпілий відчуває в місці перелому сильний біль. При цьому інколи зразу ж впадає в очі неприродне положення кінцівки або викривлення в тому місці, де зазвичай його немає. Перша допомога при переломі полягає в тому, щоб забезпечити нерухомість місця перелому, зменшити біль і запобігти подальшому зміщенню кісткових відламків. Цього досягають накладенням на пошкоджену частину тіла шини. Проводять заходи, спрямовані на боротьбу з розвитком шоку. Організовують доставку хворого до лікувальної установи.

 

Іммобілізація переломів показана на рис. 8.13.



 

 

 

ДЗ: прочитати конспект, виписати основні види електротравм та скласти алгоритм надання першої допомоги при ударах, вивихах, переломах (один на вибір)

 

 

 

 

Ви


Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

 30 .03.2022 р.    Група № 18 Виробниче навчання  Тема програми:   Збирання та відливання плит блоків вентиляційних коробів Тема уроку:   Кріплення вентиляційних коробів. Інструктаж з охорони праці. Організація робочого місця. Види вентиляційних коробів на розчині та саморізами. Переглянути матеріал за посиланням: https://trivita.ua/ua/blog/ventylyatsiyni-bloky-osoblyvosti-kharakterystyky-zastosuvannya https://www.google.ru/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=15&ved=2ahUKEwi9qqqXn9noAhVDhqQKHe-NApkQFjAOegQIARAB&url=https%3A%2F%2Fstudfile.net%2Fpreview%2F5025396%2Fpage%3A8%2F&usg=AOvVaw3WNlq2GRpBr5ltlSaUq2HM ДЗ: виписати основні способи кріплення вентиляційних коробів
  11 .11.2022 р.    Група № 18 Матеріалознавство Урок № 28-29 Тема програми:  Матеріали для опоряджувальних робіт Тема уроку:  Приготуванні розчинових сумішей за заданим складом Розчинні суміші   готують, як правило, на централізованих розчинних заводах (вузлах). Технологічний процес приготування включає підготовку заповнювачів (видалення включень крупніше 5 мм, фракціонування, видалення пилоподібних і глинистих домішок промиванням, сушку, підігрів), дозування заповнювача, в'яжучих, води і добавок, ретельне їх перемішування до отримання однорідної суміші. У кожному конкретному випадку визначається такий набір операцій, який забезпечує одержання сумішей з необхідними технологічними характеристиками. Так, якщо використовується пісок, що відповідає вимогам щодо гранулометричним складом і крупності зерен, операції по його фракціонування можуть бути виключені; при приготуванні літніх сумішей немає необхідності підігрівати заповнювачі і т.д.   Перемішування складових суміші зді
  08 .02.2023 р.    Група № 18 Технологія штукатурних робіт Урок № 142 Тема програми:   Кріплення листів сухої штукатурки (ГКЛ) Тема уроку:  Безпека праці при виконанні кріплення сухої штукатурки Для досягнення високої продуктивності праці, належних умов для її забезпечення, виробничої санітарії перед початком робіт потрібно: ► перевірити фактичну висоту поверхів, щоб замовити ГКЛ відповідної довжини;  ► аби уникнути просочування зовнішнього повітря крізь матеріал кладки стін, що підлягають облицюванню, всі незаповнені ділянки швів або інші виявлені дефекти усувають, заповнюючи їх цементним розчином;  ► залишки розчину усувають із поверхні кладки, всі монтажні та інші тимчасові отвори належним чином обробляють і зачиняють, установлюють віконні блоки, фарбують їх, склять та зашпаровують зазори мінеральною ватою або іншим відповідним матеріалом;  ► до початку опорядження стін сухою штукатуркою в усіх приміщеннях, де воно здійснюватиметься, закінчують роботи, пов’язані з виконанням мокри